Під які проекти порт "Південний" шукає приватних інвесторів

Опубликованно 30.10.2017 00:34

В. о. директора ДП "Морський торговельний порт "Южний" Віталій Жуковський з грудня 2016 року займає ввірену йому посаду. У порту працює з 2010 року. Говорить він обережно, терпляче пояснюючи по кілька разів один і той же питання. Перше враження — про МТП "Південний" може говорити довго, про плани уряду щодо порту — коротко. Журналіст Delo.ua зустрівся із в. о. директора МПТ "Південний" під час візиту до порт для огляду днопоглиблювальних робіт в операційній акваторії біля причалів №№23-25 і збільшення глибин біля причалів ДП.

МТП "Южний" має намір побудувати новий термінал для імпорту та експорту сипучих вантажів (коксівного та енергетичного вугілля). В якому форматі державно-приватного партнерства (ДПП) буде проходити будівництво?

ДП "МТП "Южний" будувався і розвивався виключно під експорт сипучих вантажів, таких як вугілля і руда. Ми колись експортували вугілля, зараз — залізну руду, мінеральні вантажі. Зараз ситуація на світових ринках змінилася таким чином, що кількість експорту знизилася, але при цьому зріс попит на імпортне вугілля. Ця ситуація пов'язана і з блокадою Донбасу, і з необхідністю закупівлі імпортного енергетичного та коксівного вугілля. Разом з тим, в порту для прийняття імпортних вантажів мало що було передбачено, але ми намагаємося вийти з ситуації, і робимо це успішно — за два дні ДП розвантажує судно класу Panamax.

Це швидкість вугільно-рудного терміналу в порту Гамбург.

Але при цьому потужності по відвантаженню імпорту залізничними вагонами обмежені.

Як може бути порт "не заточений" під імпорт?

Мова про технології. Основні площі ДП знаходяться на височині, а самі причали — внизу. Наприклад, вагони з залізорудним концентратом подаються на вагоноперекидач, де вивантажуються за допомогою перекидання в роторі. Далі вантаж за системою конвеєрів надходить на причал, де він складується і зберігається до підходу судна. Навантаження на судно ведеться портальними кранами.

Якщо говорити про імпорт, технології порту менш досконалі і більш трудозатратны. Відвантаження на вагони включає в себе зважування, дозування, ущільнення вантажу.

Особливо трудомісткий процес підйому завантажених вагонів з причалу на ж/д станції "Берегова".

Для переважного прийому імпорту у нас маленький і слабкий тепловозний парк. При роботі з імпортом вагони необхідно подавати на станцію Берегова, при цьому перепад висоти від причалів до станції становить близько 40 метрів, а потужності наших тепловозів не вистачає для підйому складу. Один тепловоз може піднімати близько 5 вагонів одночасно. І складається така ситуація: вантаж ми вивантажили досить швидко, а відвантаження з причалу наверх займає набагато більше часу. Максимальна продуктивність, яку ми можемо забезпечити, — близько 150 вагонів на добу.

Які шляхи вирішення цієї проблеми?

Саме просте і швидке рішення — закупівля більш потужних тепловозів. Але цей варіант не вирішить задачу повністю, так як наші основні вантажовласники везуть великі обсяги імпорту — це компанія "Метінвест", яка везе коксуюче вугілля, і компанія ДТЕК, яка везе енергетичне вугілля. Також додамо обсяги поставок американської компанії Xcoal Energy and Resources з енергетичним вугіллям для ТЕЦ Центренерго.

В цілому вугілля стає більше, компанія Xcoal в 2018 році збирається перевалити 2 млн тонн вугілля.

Закупівлі більш потужних тепловозів для обробки такої кількості вантажів буде недостатньо. До того ж різко зросте собівартість такого транспортування. Необхідно змінювати технологію і розвивати підприємство. Тому йде мова про залучення приватних інвесторів, у яких є необхідні резерви для будівництва додаткових механізованих складів і впровадження нових технологій перевалки вантажів.

Створити великий проект, який буде заточений на імпорт так само, як і на експорт власними ресурсами ми не зможемо. Тому розглядаємо варіант ДПП. Що це буде — концесія, або оренда — питання в компетенції уряду.

Скільки тонн вантажів такий проект повинен перевантажувати?

У 2013 році компанія "Портінвест" (СКМ) завершила розробку проекту будівництва експортно-імпортного терміналу потужністю до 40 млн тонн. Думаю, це цілком реальні цифри. Компанія готова інвестувати в універсальний перевантажувальний комплекс, який буде перевалювати не тільки вантажі СКМ, але і інших вантажовласників.

Що з заходом в Південний DP World? Які перешкоди ви бачите зараз?

Ми як ДП знаходимося у введенні Міністерства інфраструктури україни (МІУ), який і вирішує це питання. ДП поки не приймає активної участі в обговоренні проекту. Я був на одній із зустрічей компанії DP World і МІУ. На зустрічі йшлося про те, що DP World вийде з пропозиціями. Ми очікуємо їх пропозиції і рішення уряду.

Про яких глибинах біля причалів МТП "Південний" ми можемо говорити?

Чим більше глибина, тим більше великотоннажні судна підходять до причалу, а чим більше корабель, тим дешевше логістика поставок вантажів. На сьогоднішній день глибина — наш головний козир у конкурентній боротьбі з, наприклад, "Трансінвестсервісом" (ТІС): у нас 19 м і ми можемо приймати судна типу Сapesize до 170 тис. тонн. Тому, навіть при ситуації, коли вантаж йде до них за рахунок низьких тарифів, завантажене судно спочатку заходить в МТП "Южний", ми знімаємо шапку" — розвантажуємо 50 тис. тонн, — а далі йде розвантаження у "ТІС". Або навпаки: "ТІС" вантажить судно до 125 тис. тонн, потім воно йде до нас і догружается.

Якщо у нас будуть глибини, передбачені проектом, то в порт зможуть заходити судна типу NEWCASTLE MAX дедвейтом понад 200 тис. тонн і суду WOZMAX з дедвейтом 260 тис. тонн.

Скільки всього причалів у порту?

Ми користуємося п'ятьма вантажними причалами, один технічний причал, є 39-й причал, де відстоюється наш портофлот. Є також 38-й причал, так званий "пісочний комплекс", він використовується неактивно. Зараз ФДМ проводить процедуру передачі його в оренду: вже зроблена оцінка і незабаром повинен пройти конкурс. На сьогоднішній день у нас немає стабільного вантажопотоку, який ми могли б використовувати там.

Порт зараз завантажений на 100%?

Ні, не повністю. Якщо говорити про експорт, наш стеля був досягнутий в 2015 році і склав близько 15 млн тонн. В цьому році цифри будуть меншими.

У 2016 році загальний вантажообіг склав близько 12 млн тонн, в частині експорту близько 8,4 млн тонн.

Із збільшенням частки імпортних вантажів знижується виробнича потужність. Іншими словами, під час сьогоднішньої технології підприємства, чим вище частка імпорту в структурі перевалки вантажів, тим менше його пропускна здатність.

Можете назвати прибуток порту в 2016 році?

У 2016 році чистий прибуток склав понад 580 млн грн.

Що з закупівлею габаритно-вагових комплексів (ГВК)?

Зараз ми активно співпрацюємо з "Укртрансбезопасностью", користуємося їх вагами. У вересні МТП "Південний" оголосив тендер і вже один пересувний ГВК придбали, зараз проходить його установка. Два комплексу ще плануємо купити. Один ваговий комплекс обійдеться в середньому понад 300 тис. грн. Будуть встановлені кілька стаціонарних комплексів, і у нас у власності буде один мобільний.

Основні вантажі приходять і йдуть з порту на ж/д транспорті. Але є соя, шрот, які надходять до нас автомобільним транспортом і їх потрібно зважувати. Ми повинні забезпечити дотримання вимог до транспортних засобів щодо обмеження ваги і організувати якісний ваговий контроль.

Який відсоток вантажів йде в "Південний" автотранспортом?

Якщо в місяць порт обробляє близько 1 млн тонн усіх вантажів, зернові вантажі складають 30-40 тис. тонн. Але є ідеї побудувати склад для зберігання зернових, що дозволить залучити більше сої та шроту. Тому нам знадобляться вагові комплекси.

Чи є плани щодо будівництва зернового терміналу?

Ми хотіли б зробити на території склад підлогового зберігання зернових, однак рішення буде прийматися з урахуванням сумісності їх перевалки з вугіллям і рудою, і звичайно, з урахуванням економічної ефективності роботи підприємства з таким вантажем.

Категория: Бизнес